Що означає цей закон на практиці? У першу чергу він важливий для мешканців ЖЕКівських будинків. Вони мають протягом року визначитися: чи створювати їм ОСББ і самим управляти будинком чи шукати найманого управителя. Якщо протягом року так і не ухвалять жодного рішення, управителя на конкурсній основі їм обере виконком міської ради.

Новий закон сприятиме появі на ринку комунальних послуг приватних організацій, які зможуть конкурувати з житлово-експлуатаційними конторами і саме з ними, за умови, якщо мешканці не зможуть самостійно управляти будинком, будуть укладатися договори терміном на 1 рік. Якщо послуги з обслуговування мешканців влаштують, термін договору продовжать. 

Закон встановлює правовий статус ОСББ як непідприємницького товариства, змінює принципи утворення ОСББ і регулює компетенцію зборів співвласників багатоквартирного будинку та їх обов'язків, а також порядок прийняття ними рішень з управління будинком. Це важлива новація, адже нині не так багато громадян вирішили створити в своєму будинку ОСББ. Адже було багато юридичних труднощів, які не могли самостійно подолати звичайні мешканці. У першу чергу, ОСББ вважалися прибутковою організацією, а значить сплачували податки, що навряд чи могло влаштувати самих мешканців. Нині ця перепона усунута.

Також спрощується порядок ухвалення рішень в багатоквартирному будинку. Згідно із законом, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники, яким належать сумарно понад 75% квартир і нежитлових приміщень від загальної площі усіх квартир і приміщень багатоквартирного будинку. 50% голосів достатньо аби обрати головуючого на зборах. Співвласники будинку, що були відсутні на зборах, зможуть висловити свою думку під час письмового опитування. Рішення зборів у вигляді копії протоколів зберігається у міській владі, а також оприлюднюється на сайті мерії.

За оцінкою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, цей закон знищує монополію житлово-експлуатаційних контор в частині управління багатоквартирним будинком, оскільки мешканці зможуть самостійно управляти будинком шляхом створення ОСББ або передачі таких функцій керівникові.

При цьому в Мінрегіоні й комітеті Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства вважають, що цей закон допоможе мешканцям стати ефективними власниками разом із ОСББ і житлово-будівельними кооперативами.

Проте вже зараз є дві застороги щодо нового закону. По-перше, не прописано, які вимоги має виконати юридична чи фізична особа-підприємець, щоб брати участь у конкурсі управителів, а тому це може призвести до того, що на ринку послуг залишаться ті ж самі ЖЕКи, лише під іншою назвою, або ж виникне багато фірм-одноденок, які зберуть з мешканців кошти і зникнуть.

Ще один недолік закону – його м’якість. У країнах Балтії теж відмовилися від послуг ЖЕКів, але в один день. З наступного дня мешканці самі були змушені оперативно визначитись, як керувати своїм будинком. Український закон дає для такого вибору аж цілий рік, а після року мешканцями все одно опікується міська влада, обираючи управителя будинку. Тож за таких «тепличних» умов годі сподіватися на оперативну реакцію жителів колишніх ЖЕКівських будинків.