Про те, що місто планує закупити два поверхи в гуртожитку на Шолом-Алейхема, 82 з метою подальшого розселення у відремонтованих 52 кімнатах дітей-сиріт, які виходять з інтернатів, запрошених до Білої Церкви молодих спеціалістів і т.д., міський голова Василь Савчук повідомив ще на минулому засіданні виконкому. Таке рішення планувалося ухвалити в рамках Програми забезпечення жителів міста муніципальним житлом на 2013-2018 роки. На це заплановані кошти з державного бюджету і казначейство навіть пропустило їх. Оголошення про те, що місто закуповує житло, було опубліковане на сайті Білоцерківської міської ради ще 29 серпня. Всі, хто хотів продати власні квадратні метри, могли звертатися до відділу капітального будівництва міської ради до 15 вересня.
За результатами цих звернень відділ обрав пропозицію ТОВ «Злагода БЦ» як найкращу по ціні. Саме цьому товариству належать два поверхи в гуртожитку по вул. Шолом-Алейхема, 82. Планується закупити 1259,2 кв. м по ціні 5150 грн за кв м. Загальна вартість - 6, 5 млн. грн. Після чого зробити косметичний ремонт і 52 кімнати площею 17 кв м кожна будуть готові до заселення. Звичайно, це не вирішить проблеми квартирної черги в місті, адже на квартобліку в Білій Церкві перебуває близько 4000 громадян, проте, принаймні, можна буде поселити 10 дітей-сиріт, які виходять з інтернатів, і, по закону, мають бути розквартировані міською владою; молодих спеціалістів, а місту бракує, приміром, педіатрів.
Але члени виконкому вирішили, що така вартість житла в гуртожитку, де фактично немає повноцінних квартир, адже кухня є спільною, зависока.
«Коли йшла приватизація, всі ці соціальні об’єкти передавалися у приватну власність безкоштовно, а тепер ми маємо їх купувати? Треба подивитися по якій ціні нинішні власники його викупили тоді, по якій ціні продають місту тепер», - запитував Іван Шилов.
«Цей гуртожиток раніше належав Білоцерківському заводу азбестотехнічних виробів. Коли мінялися власники, два поверхи гуртожитку віддали у комунальну власність, а три поверхи залишили собі. Так вчинили низка підприємств. Замість того, щоб об’єкти соцкультпобуту вивести на позабалансовий рахунок, вони включали їх в статутний фонд і робили своєю власністю. Такий приклад був із взуттєвою фабрикою, з якою ми довго судилися за спортивний зал. Така ж ситуація з БК «Сільмаш». І прикладів можна наводити багато. То ж ми давно вели переговори за цей гуртожиток з власниками, адже два поверхи там і так наші. До того ж придбані кімнати будуть муніципальними, той, хто заселяється туди, не матиме право на приватизацію», - роз’яснював Василь Савчук.
То ж Іван Шилов, Віктор Яровий, Петро Мороз та Іван Павленко вирішили, що спершу треба виїхати на об’єкт, а потім вже, можливо, навіть на позачерговому виконкомі, ухвалити відповідне рішення. Їх думку підтримали решта членів виконкому.
Перемкнути на мобільний вигляд
