Це стосується також повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та про відкриття валютного рахунку (роз’яснення НАЗК № 4 від 07.03.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку - нерезидента, проведення перевірок)». 

Якщо ви маєте на руках всю необхідну інформацію для заповнення декларації, а також хочете її подати, то ви можете це зробити через персональний кабінет у Реєстрі декларацій: https://portal.nazk.gov.ua/login. 

Якщо ж така інформація відсутня – є можливість скористатися спеціальною функцією «Дані для декларації» в Реєстрі декларацій. 

Також нагадуємо, що “поки декларування залишається не обов’язковим, громадяни можуть ініціювати проведення моніторингу способу життя будь-якого посадовця чи депутата”.

На тлі призупинення обов’язкового електронного декларування через повномасштабну війну РФ проти України наразі жоден з представників керівництва офісу президента добровільно не подав свої відомості до державного реєстру декларацій. Так само не подав декларацію й Президент України В. Зеленський. Про це повідомив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем Ситник.

За словами Ситника, аналогічною є ситуація і з декларуванням судей Конституційного суду. З них теж ніхто не захотів добровільно подати свої дані.

Невисока статистика декларування також серед народних депутатів України, міністрів та очільників ОВА/ОДА.

"З депутатів тільки 28 подали щорічні декларації. Якщо ми говоримо про керівників військових адміністрацій чи державних обласних адміністрацій, то з 30 таких посадовців чинних лише п’ять подали свої декларації. А ми знаємо прекрасно, який обсяг коштів освоюється кожен день, у тому числі й благодійних. Це було б дуже ефективно, мати ці декларації і в ході фінансового контролю перевіряти доброчесність використання цих коштів … Якщо ми говоримо про членів уряду, то лише один міністр – міністр освіти – подав декларацію", – розповів заступник голови НАЗК.

При цьому Ситник вказав на більш високі показники подання декларацій серед чиновників нижчого рівня. За його словами, серед усіх декларатів уже близько 60% добровільно внесли свої дані.

"Тобто, чиновники більш низького рівня не вбачають ніяких проблем, ніяких ризиків у тому, щоб подати цю декларацію. Ризики і проблеми бачать тільки ті, чиї посади пов'язані з більшими корупційними ризиками. Ми говоримо про тих людей, які займають високі посади і чомусь постійно намагаються видумати якісь аргументи щодо невідновлення декларування", – зазначив Ситник.

Петиція з вимогою відновити декларування статків посадовців та депутатів набрала понад 5 тисяч підписів, після чого її  розглянув президент країни Володимир Зеленський. Він зазначив, що на розгляді Верховної Ради є законопроєкт №8071, який відновлює обов’язкове подання електронних декларацій. Проте депутати його ще не розглянули. 

Що змінилося в порядку подання електронної декларації про доходи в Україні в 2023 році для інших категорій громадян? 

В Україні з 1 січня розпочалася кампанія з декларування доходів, одержаних протягом 2022 року. Так, громадяни та фізичні особи-підприємці мають до 1 травня подати декларацію про свій майновий стан. До 1 серпня включно треба сплатити податкові зобов’язання.

Однак у 2023 році українцям треба подавати е-декларації вже за оновленими правилами, зокрема, зважаючи на те, що податкова значно розширила коло декларантів. 

Розповідаємо про основні зміни в порядку подання електронної декларації про доходи. 

Які доходи треба обов'язково декларувати 

У Податковому кодексі України (ПКУ) прописано, які саме доходи треба обов’язково декларувати: 

• доходи, з яких під час нарахування податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) не утримувався;
• доходи від особи, яка не є податковим агентом* (зокрема, від здачі в оренду майна, продажу майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
• спадок чи подарунок від людини, яка не є найближчим родичем;
• доходи від продажу інвестиційних активів;
• іноземні доходи;
• додаткове благо, зокрема, пробачений (анульований) борг чи кредит, якщо його сума не перевищує 25% мінімальної річної зарплати на початок звітного року (зараз це 20 100 грн).

*Податковим агентом можуть бути роботодавець, банк, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії. Тож, оскільки вони вже утримали податки з доходів громадян та сплатили їх, подавати декларацію не потрібно.

Якщо ж декларацію не подати або прострочити термін, доведеться сплатити штраф – 340 грн. За повторне порушення штраф збільшується до 1020 грн.

Зміни під подання декларацій у 2023 році

Ще у травні Міністерство фінансів внесено зміни до форми податкової декларації та інструкції щодо її заповнення. Зміни почали діяти з 1 січня 2023 року. 

Так, запровадили нові додатки до декларації:

• Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу майна;
• Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за звітний рік. Розраховується ФОПами (крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування) – власниками, орендарями чи іншими користувачами земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Ще одне важливе нововведення стосується тих українців, які під час війни отримували міжнародну грошову допомогу, а також скористався правом захисту в інших країнах світу. У цьому році такі громадяни теж мають подати податкову декларацію за 2022 рік.

Такі виплати треба декларувати як іноземні доходи, але ПДФО та військовий збір сплачувати не треба. Тобто, у декларації зазначається лише сам факт отримання грошей. 

За матеріалами сайту