Вів засідання заступник міського голови Олександр Поляруш. Дивно, але чомусь усі збори щодо питання перевезень ігнорує міський голова Геннадій Дикий. Натомість на підмогу прийшов ще один заступник мера Анатолій Кравець, у підпорядкуванні якого житлово-комунальне господарства, а не транспорт. До речі, саме сьогодні на Олександрійському бульварі впало на машину сухе дерево, яке комунальники мали б вирізати давно. Отже, пану Кравцю є чим займатися у своїй сфері, а не давати поради, як краще виступати мешканцям міста, які мають претензії до водіїв.
«Багато піару щодо ціни на газ і тарифів на перевезення. Хтось обіцяє знизити ціну газу вдвічі, хтось в 4 рази. Одні «коперфільди», - такими словами розпочав свій виступ пан Поляруш. Він зазначив, що перевізники усно просили владу підвищити вартість проїзду до 6 грн ще у липні 2018 року, проте влада тоді не погодилася з їх вимогами. Тим самим буцімто влада зекономила білоцерківцям до 1000 грн. «У кінці 2018 року перевізники нам подали письмові розрахунки і ми зобов’язані були їх розглянути. Виключно виконком затверджує тариф, а не ті, хто просто піариться. Голови депутатських фракцій БМР рекомендували нам відтермінувати підвищення тарифу до 1 березня. По статуту міста Біла Церква передбачено 2 місяця на проведення громадської експертизи. Відтак ми відтермінували подорожчання до 1 травня. Чекаємо пропозицій від Громадської ради з розрахунками тарифу, але їх до сих пір немає. Найкраще нічого не робити, приїхати на дорогій машині, пропіаритися і поїхати до свого солодкого життя. Ніякі приїжджі політики не вирішать наші проблеми», - зазначив Олександр Поляруш.
Чи саме таке вступне слово заступника міського голови спровокувало подальше гаряче обговорення, чи власне гострота проблеми, але подекуди учасники дискусій зривалися на крик і образи одне одного. Традиційно, пальма першості в цьому за керівником ТОВ «Транссіті» Юрієм Нестерчуком. У цього перевізника, що не виступ, то зухвалість. Поки ще презентував своє бачення виконання інвестиційних зобов’язань щодо оновлення автопарку, був спокійний. Як тільки почали йому задавати неприємні питання, то Юрія Нестерчука ледве вгамував Олександр Поляруш. Зокрема, член Громадської ради Вікторія Рудешко запитала у пана Нестерчука, чому він закладає в тариф вартість пального, придбаного не гуртовими партіями, а в роздріб, адже так дорожче. Юрій Нестерчук заявив, що всі його машини заправляються на території «Тролейбусного управління» в одного постачальника, ніде більше водіям заправитися не дозволено. А потім порекомендував Вікторії Рудешко «не строіть глазки» і «не робить таку міну». А також запитував її, від якої вона партії. Вікторія Рудешко парирувала пану Юрію відразу: «Від тої, у яку ви дуже просилися». Тож, рахунок 1:1.
Зарічанин Анатолій Медвідь виступив з претензією щодо якості обслуговування на маршруті №14 (ТОВ «Транссіті»). Він розповів, що водії не хочуть його брати по пільзі. Заявляють, що не посилали його на ліквідацію аварії на ЧАЕС, деякі питають, чого він так довго живе та іронічно додають, чи він бува не учасник «куликовської битви». «За що я терплю таку зневагу? Я готовий взяти вила у Ляшка і піти проти таких перевізників», - зазначив дідусь. Олександру Полярушу, який до того ж є депутатом КОР від Радикальної партії Олега Ляшка, такий пасаж, очевидно, припав до душі, бо літнього чоловіка він не перебивав.
Прийшла на засідання і багатодітна мати, яка також скаржилася на водія автобусу №14, що не хоче возити її дітей до школи по пільзі. Навіть водія викликали на обговорення, але, як виявилося, не того, бо дитину ображав його напарник. Начальник транспортного відділу Олена Шевченко та Олександр Поляруш порекомендували багатодітній матері, щоб її діти записували уважніше не лише номер машини, а й прізвище водія. От тільки не сказали, як дитина запише прізвище, якщо її в салон не пустили. Також невідомо, як з двох прізвищ водіїв, які до того ж не завжди присутні у салоні машин ТОВ «Транссіті», визначити, хто сьогодні за кермом.
Керівник ДЮСШ «Юність» Володимир Корнієнко допитувався, чи їздив транспортний відділ міськради бодай колись на маршрутках після 21:00. За його словами, у цей пізній час маршрут №5 ходить з інтервалом у 50 хв, а маршрут №4 з інтервалом у 40 хв, це при тому, що на графіку, який наліпили на красивих нових зупинках, інтервал значно менший. Також він запитував у Юрія Нестерчука, чи вже зник «страх темряви» у водіїв маршруту №22. Вони, як виявилося, пізно вечором не доїжджають до Одеської траси, бо… бояться темряви.
Юрій Нестерчук заявив на всі ці скарги, що у «родині не без виродка». Так він каже не вперше про своїх водіїв. Перевізник запевняє, що у Європі проїзд коштує значно дорожче, він це точно знає, бо буває в Європі «по два рази на місяць». За його словами, якби у Білій Церкві проїзд коштував 8-9 грн, то і водії маршруток мали б гарні умови праці та не нервували. Дивно, чому керівник ТОВ «Транссіті» їздить в Європу двічі на місяць, заявляє з трибуни, що він офіційний мільйонер, а його водії гарують по 12 годин на добу за 8-9 тис грн. Може, проблема не у вартості тарифу, а у непомірних фінансових запитах керівника цього транспортного підприємства?
Олена Шевченко, начальник транспортного відділу БМР намагалася розповісти про отримані результати від транспортної реформи. Зауважила, що наразі перевізники міняють автобуси зі Спринтерів на зручні Богдани, Атамани, Рути тощо, відтак 70% маршруток вже пристосовані для перевезення пасажирів. Чимала кількість маршруток обладнані GPS-навігаторами, відеокамерами у салоні, реєстраторами та гучномовцями у салоні машини. Зазначила, що вже встановлено по місту 36 нових зупинок. Олена Шевченко дійшла висновку, що є значні зрушення.
«Не кажіть про значні зрушення, їх немає, - не витримав депутат міськради Андрій Король. – Нові зупинки – це не розвиток транспортної мережі. Ми за міські гроші вперше за багато років наважилися купити аж 1 тролейбус. Як ми реалізовуємо програму розвитку муніципального транспорту? Скільки на це виділяємо коштів? Ми повинні не рахувати прибутки приватних підприємств, а створити муніципальний транспорт і тарифами на проїзд саме на міських маршрутках впливати на вартість тарифу у приватних перевізників». Думку колеги підтримав і депутат міськради Володимир Бабенко.
Спробували розповісти про свої покращення і перевізники. Щоправда, в збуреній залі це зробити було важко. Керівник «Тролейбусного управління» Володимир Вахній зазначив, що підприємству потрібно 2, 8 млн. грн на ремонт контактної мережі, 10 млн. грн на закупівлю двох тролейбусів, 5 млн. грн на відновлення підстанцій. Виконати інвестиційні зобов’язання щодо заміни машин на нові на маршруті №7 їм не під силу за власні кошти. А маршрут №8, як виявила Громадська рада, вони взагалі обслуговують з простроченим договором.
А пам’ятаєте, як Геннадій Дикий разом з тодішнім керуючим справами Максимом Свірським планували створити потужне муніципальне автотранспортне підприємство на базі саме «Тролейбусного управління»? Навіть ради цього переманили водіїв з маршрутками від ПП «Валоїс». Так ось зараз ми бачимо наслідки цих наполеонівських планів.
Ще один чудовий приклад невиконання обіцянок – валідатори. Громадський активіст Павло Лаврусь закликав присутніх представників влади та перевізників публічно з’ясувати, чому немає валідаторів у маршрутках. Адже міський голова Геннадій Дикий на виконкомі 14 травня 2016 року обіцяв, що компанія «Астек» спершу встановить валідатори на тролейбуси, а потім на 300 міських маршруток за 7 млн. грн під 30% річних. Валідатори дали б змогу порахувати точну кількість пасажирів, у тому числі пільговиків.
І, як виявилося, перевізник не проти. Але хочуть, щоб влада з ними заключила договір на компенсацію пільгових перевезень. Павло Лаврусь не стомлювався закликати перевізників пояснити, чого вони не ставлять валідатори, а Олександра Поляруша просив пояснити, чому не заключають відповідних договорів з перевізникам на компенсацію проїзду пільговиків. Перевізники опустили голови і сиділи мовчки. Зрештою визвалися відповідати Юрій Нестерчук та керівник «КАН» Микола Котушенко. З діалогу стало зрозуміло: низи не хочуть, верхи не можуть. У перекладі: влада не хоче оплачувати проїзд пільговиків з міського бюджету (можливо, тоді не вистачить на плитку), а перевізники не хочуть дарма ставити валідатори.
Залишилося відкритим питання, чому валідатори у тролейбусі наразі не обліковують пільговиків, а тому компенсація за їх проїзд «Тролейбусному управлінню» виділяються по формулі, а не по чіткому обліку. Чому не реалізовується проект «Картка білоцерківця», на яку покладалися, у тому числі, функції обліку пільговиків?
Також під час круглого столу виступила Вікторія Рудешко, член Громадської ради при виконкомі м. Біла Церква. Вона зазначила, що рада проводить громадську експертизу, вже розібралися з витратами перевізників, наразі рахують кількість перевезених пасажирів, на що витрачають по 4 дня на один маршрут. Тож попросила зачекати владу на їх результати роботи.