Початок роботи сесії традиційно ознаменовується депутатськими запитами, зверненнями та запитаннями. Ви, Геннадію Васильовичу, звернулися  до міського голови з проханням внести суттєві зміни до його розпорядження про проведення електронних закупівель. Що ви пропонуєте змінити?

Міський голова та депутати постійно говорять про те, що потрібно шукати шляхи наповнення міського бюджету. Але його наповнювати можна у різний спосіб і не лише за рахунок чергового підняття податків. Одним із ключових напрямків заробляння коштів, у першу чергу, є їх ефективне та економне використання. Останнім часом в Україні широко стала використовуватися електронна система закупівель товарів, робіт та послуг ProZorro. Вона використовується для тих обсягів закупівель, які не підпадають під проведення тендеру, а саме: для придбання товарів та послуг на суму не більше  200 тис грн, а для придбання робіт – не більше 1, 5 млн. грн. До цього всі товари, роботи та послуги, які не перевищують вищевказаних сум, розпорядники бюджетних коштів закуповують на власний розсуд.

ProZorro допомагає зекономити кошти бюджету під час дотендерних закупівель. При чому програма дозволяє зберігати конфіденційність стосовно учасників закупівлі. Навіть замовник не бачить поданих заявок від потенційних постачальників до дати розкриття пропозицій. Таким чином, це унеможливлює потенційні зловживання зі сторони замовника чи змову між замовником та постачальником.

Таку систему запроваджують і в Білій Церкві. Які ж ваші зауваження?

Дійсно, 21 січня 2016 року міським головою Геннадієм Диким було підписано розпорядження, яке зобов’язує застосовувати цю систему при закупівлях товарів, робіт і послуг відділами та управліннями міської ради. Їх керівники навіть проходили навчання. Проте розпорядження має низку суттєвих недоліків і фактично зводить цінність системи нанівець, переводячи її застосування в формальне русло. Про що йде мова? Детально вивчивши це та наступне розпорядження міського голови від 1 лютого 2016 року, ми дійшли висновку, що:

1. розпорядження стосується лише виконавчих органів міської ради – розпорядників бюджетних коштів, а тому не враховує та не розповсюджує свою дію на комунальні підприємства, установи, організації Білоцерківської міської ради;
2. розпорядження стосується лише тих установ, які розпоряджаються бюджетними коштами, але більшість комунальних підприємств закуповує товари, послуги чи роботи за власні кошти, тобто, виходить, що не підпадають під прозорі закупівлі;
3. крім того, додаток до розпорядження має назву «Положення про порядок придбання товарів, робіт і послуг». Однак, окрім назви, ніде в положенні не передбачається придбання робіт і послуг, а лише товарів. А саме левова частка коштів, які витрачають виконавчі органи міської ради, йде на закупівлю робіт і послуг, а не товарів.

Я звернувся з відповідним листом до міського голови з проханням усунути ці неточності, інакше добрі наміри з провадження прозорих закупівель зводяться нанівець.

Ваша фракція не підтримала також бюджет розвитку, який місто чекало ось уже два місяці. Чому?

Так, ми не згодні з таким підходом до розгляду бюджету. Поясню чому. На сесії ухвалили бюджет 36,7 млн. грн. Але вже у січні було зрозуміло, що бюджет розвитку на 2016 рік буде значно більшим. Залишився великий обсяг вільних залишків з 2015 року. Начальник фінуправління озвучила цифру в 80 млн. грн. До того ж держава знову взяла на себе фінансування профтехосвіти та пільгового перевезення пасажирів а це значить, що більше 40 млн. грн. економить міський бюджет. Міський голова Геннадій Дикий на сесії визнав, що приймається фактично третина бюджету розвитку. То навіщо це робити?

І депутати, і громада міста хоче почути чіткі цифри, скільки ж коштів ми маємо на розвиток міста в цілому по року і які об’єкти комунальної сфери, прибудинкові території, дороги тощо ми будемо ремонтувати. Чому не можна було б розписати хоча б приблизний перелік об’єктів на весь рік? Тоді і ми депутати, і білоцерківці знали б точно, чи почула влада їх прохання. Тому наша фракція й не підтримала такий підхід до формування документу,  за яким місто буде жити упродовж всього поточного року.

А як ви оцінює вже закладені в цей бюджет розвитку витрати?  Громада, приміром, обурюється тим, що місто хоче збудувати громадські туалети виділивши на це майже 1 млн. грн.  

Мене цей кошторис теж дивує. Як на мене, можна виділити земельну ділянку підприємцю, нехай він будує такий об’єкт за свій кошт та утримує його. І тоді такий туалет буде відповідати всім санітарно-гігієнічним нормам. А так ми кошти виділяємо величезні, але хто їх буде утримати і в якому стані, не зрозуміло.

Продовжуючи питання комплексності розгляду бюджету зазначу, що у нас величезна проблема з будівництвом доступного житла у місті. Сюди потрібно виділяти кошти, а ми бачимо що на це йде лише 10 тис. грн. Це означає, що влада демонструє, що знає про цю проблему, але серйозних заходів вжито не буде, хоча ми вже навіть маємо проекту документацію.

У нас величезна проблема з розв’язками, об’їзною дорогою. При такому трафіку і вантажопідйомністю машин, які курсують через все місто, не вистачить ніяких коштів на ремонти міських доріг.

До нас звертаються мешканці зі своїми пропозиціями, які ми подали в письмовій формі. Вони також враховані не були. Простий приклад: по вул. О. Гончара між будинками 10 та 12 була зроблена основа під внутрішньобудинковий проїзд. Якщо кошти не виділити на асфальтування цієї ділянки, то ця основа виб’ється за рік, і доведеться її робити по новій. Це призведе до здорожчення об’єкту. Ще один приклад: мешканці будинку по вул. Чуйкова, 70 висловили готовність на умовах співфінансування відремонтувати їх прибудинкову територію. Проте грошей не закладено. Коли ми бачимо такий приклад співпраці громади і влади, чому ми не йдемо на зустріч мешканцям? І таких прикладів можна навести багато.

Окрім капітального ремонту, нам потрібно приділяти увагу ремонту шкіл, садочків, лікарень. Та сума, яка закладне в бюджет, явно недостатня для цього. Зокрема, лікарня №1 потребує придбання кисневого концентратора. Лікарня №2 потребує створення інсультного відділення, ремонту поліклініки, аварійного водогону. Пологовий будинок потребує завершення заміни вікон. Дитячо-юнацькі спортивні школи також давно чекають на ремонти. Але на це необхідні кошти не закладено. 

Ще одне рішення, з яким не згодна фракція, - це передача капітальних ремонтів з УЖКГ до відділу капітального будівництва. Що це означає?

Міський голова аргументує потребу в цьому рішенні тим, що нібито немає фахівців в УЖКГ, які б якісно контролювали виконання робіт по капітальному будівництву, реконструкції та ремонтах. Можна припустити, що у галузі освіти, медицини, культури, фізичної культури та спорту, соціального захисту й недостатньо таких фахівців. Але у системі УЖКГ таких спеціалістів вистачає. І вони упродовж багатьох років виконували цю роботу. Говорити, що вони не кваліфіковані, – це безпідставно звинувачувати людей. Там працюють професіонали своєї справи.

На передсесійних комісіях я запитав керівника відділу капітального будівництва про те, скільки у нього є спеціалістів в штаті для виконання капітальних робіт та нагляду за якістю. Почув у відповідь, що таких фахівців аж…двоє. В управлінні освіти і науки теж є один фахівець з технагляду. То, можливо, є сенс передати капітальне будівництво освіті, адже штат фахівців по технагляду у них практично однаковий?

Але ж міський голова обіцяє підсилити відділ капітального будівництва…

Так, тільки виникає питання: за рахунок кого? Чи будемо збільшувати штат відділу, чи доведеться скорочувати тих працівників, які є в УЖКГ та в інших управліннях і виконували ці функції? Відповіді на це ми не отримали. Слід зазначити, що на минулій сесії, де розглядалося рішення про розширення виконавчого апарату на 46 осіб, ми теж були категорично проти цього. Бо це просто роздування штату міських чиновників, роботу яких оплачуватимуть мешканці міста.