"Цей законопроєкт пропонує, що можна варіювати у межах 30 кредитів. Або навпаки – швидше закінчити бакалаврат – за 3 роки наприклад", – уточнив він.

Посадовець пояснив, що це європейський стандарт – поєднання денної і дистанційної форми навчання. Натомість в Україні досі існує радянський рудимент освіти – заочна форма навчання. І європейські партнери це не дуже розуміють. Тож для того, аби повністю увійти у європейський простір вищої освіти, треба дещо змінити форми здобуття освіти в Україні.

Що зміниться у роботі викладачів

Винницький також розповів, що реформа вплине на роботу викладачів у різний спосіб. При цьому наголосив, що заочна форма – це не про якість освіти. Натомість МОН хоче покращити якість освіти. Викладачі при цьому мають дещо змінити свій підхід, зокрема покращити навички щодо дистанційного навчання.

"За останні три роки ми побачили, що є достатня кількість викладачів, які здатні дійсно надати якісні послуги із дистанційної освіти. Це та річ, яка зараз розвивається в Україні та за кордоном, і ми б хотіли посилити цей розвиток", – наголосив заступник Лісового.

І додав, що університетське середовище – достатньо консервативне, але з часом в Україні звикнуть до новацій. За словами Винницького, Україна входить в європейський простір, тому ми маємо відповідати європейським стандартам.

Чи усіх студентів стосуватимуться новації

Посадовець наголосив: ті студенти, які розпочали навчання за певною формою, так його і завершать. Законопроєкт стосуватиметься вступу і вступників 2024 року.

"Ми впроваджуємо гнучкість стосовно вибіркових предметів, вступ можливий буде на галузь з можливістю обрання своєї спеціальності. Ці всі інновації стартують у вересні 2024 року, – наголосив заступник очільника МОН. - І додав, що реформа націлена на те, щоб покращити суб'єктність українського студента. При цьому акцентував, що у студентів з'являється більше можливостей для вибору, але і більша відповідальність"

Джерело