Білоцерківський госпітальний округ: райони, лікарні, кількість пацієнтів

  • Понеділок, лип. 24 2017
  • Автор 

24 липня відбулося перше засідання госпітальної ради Білоцерківського госпітального округу на базі МЛ №2. Перед початком засідання до медичної спільноти округу, а це були представники не лише Білої Церкви, а й всіх тих районів, які входять до його складу, звернулися організатори заходу, аби ще раз пояснити суть медичної реформи та розвіяти ті страхи і міфи, які існують як поміж медиків, так і серед пацієнтів.

До Білоцерківського госпітального округу, що обслуговуватиме 535 тис осіб, входять м. Біла Церква, м. Ржищів, Сквирський, Володарський, Тетіївський, Ставищанський, Таращанський, Білоцерківський, Рокитнянський, Кагарлицький, Богуславський, Миронівський райони. Передбачається, але це лише проект, а не остаточне рішення, що буде створено три лікарні інтенсивного лікування – у м. Тетіїв та м. Миронівка – першого рівня, а у Білій Церкві – другого рівня.

Від Білої Церкви до госпітальної ради увійшли в.о. начальника управління охорони здоров’я Денис Яблонський, депутат Київської обласної ради Наталя Бігарі, головний лікар МЛ №2 Ніна Головенко, депутат Білоцерківської міської ради Ігор Гейло. Від кожного району до складу ради також входить по декілька представників.

Білоцерківський госпітальний округ 

На початку засідання до присутніх звернувся Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України. Він наголосив, що головна мета реформи – це змінити підхід до фінансування роботи лікаря. Має фінансуватися не лікарня як така, не ліжко-місця, а конкретна послуга надана конкретному пацієнту. Тому лікарні з бюджетних перетворюються на автономні лікувальні заклади, які будуть вільними учасниками ринку медичних послуг. Для цього вже прийнято закон про автомізацію державних та комунальних закладів, яким передбачається надання можливості фінансувати саме медичні послуги, що надаються пацієнтам, а не утримання приміщень лікарень, як це відбувається зараз. При цьому державні та комунальні заклади охорони здоров’я не будуть підлягати приватизації. Також медичні заклади матимуть власні рахунки в банках, самі визначатимуть штатний розпис та політику оплати персоналу, запроваджуватимуть енергоефективні заходи з метою економії енергоресурсів. А пацієнт сам обиратиме з яким закладом охорони здоров’я буде заключати договори про медичне обслуговування та не буде сплачуватиме двічі за надання медичних послуг – перший раз у вигляді своїх податків, а другий раз – під час звернення.

Другий законопроект, який прийнятий у першому читанні та очікується, що буде прийнятий у цілому у вересні, передбачає державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг та лікарських засобів. Тобто держава буде оплачувати конкретну медичну послугу надану конкретному пацієнту у випадку його звернення до лікаря. Обидва закони вступлять в дію з 1 січня 2018 року.

Білоцерківський госпітальний округ 

Тож наразі госпітальній раді треба проаналізувати, яке оснащення та який кадровий потенціал є у всіх лікарнях, що входять до Білоцерківського госпітального округу, як пацієнт доїздить до лікарні тощо.

Ірина Сисоєнко вкотре звернулася до колег з проханням не вірити самим та не поширювати неправдиву інформацію щодо реформи, зазначивши, що «так, як було раніше, вже не буде». Тому намагатися саботувати реформу не варто, ліпше розібратися по суті і створити такий госпітальний округ, який дозволить і лікарям працювати комфортно та за гідну зарплату, і пацієнтам отримувати якісні послуги. «Треба чесно сказати: держава не в змозі оплатити всі медичні послуги, гарантувавши право на безкоштовну медицину. Ми повинні бодай оплатити ту медичну послугу, яку надають лікарі конкретному пацієнту при його зверненні до лікарні. Буде сформовано тариф на кожну послугу, збільшиться оклад по тарифній сітці. А місцеві влади будуть зобов’язані перейматися питаннями створення комфортних умов для роботи лікарів та лікування хворих», - сказала Ірина Сисоєнко.

Затим свої запитання поставили представники медичних закладів інших районів Київської області. Основне, що хвилює районні лікарні, - це питання фінансування їх медичних закладів, збереження робочих місць тощо.

Білоцерківський госпітальний округ 

Звісно, підсумовуючи все, що було сказано, на заході можна висловлювати багато різних сумнівів та побоювань щодо реформи. Зрештою, все нове завжди лякає, а будь-які зміни потребують уваги, уміння пристосуватися, змінитися, навчитися чомусь новому. І людина так влаштована, що їй легше жити та працювати по вже звичному сценарію, аніж щось міняти. Проте за 26 років незалежності України всі, хто бодай раз побували у лікарні чи поліклініці, розуміють, що такий рівень сервісу і якості медичних послуг, який існує нині, надалі бути не може. Багато що залежить і від так званого людського фактору, адже можна вивчити всі переваги, спробувати змінити ситуацію і вийти на якісно новий рівень роботи, скориставшись тими законодавчими напрацюваннями, які пропонуються, а можна просто саботувати процес чи лобіювати інтереси виключно свого медичного закладу чи відділення.

Тому, можна лише побажати авторам реформи, щоб цей нелегкий шлях змін супроводжувався не лише змінами фізичними (рівнем зарплатні, якістю обладнання, ремонтами в лікарнях тощо), але й зміною психології розуміння того, яким має бути медичний сервіс.

Прочитано 2053 раз
Опубліковано в Медицина

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Поділитись новиною

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedIn

Вибір редакції

Читайте також

Фото та відео