Вчора на КПП військової частини рідним оголосили, що їх бійцям дають відпустку на 10 днів, але після обіду плани в керівництві Міноборони змінилися. Там вирішили, що у відпустку солдат не пустять до тих пір, поки усі, включаючи командирів, не повернуться до військової частини. Зрозуміло, що така перспектива не порадувала ні самих військових, ні їх рідних. До того ж хлопці були розлючені ще й тим, як їх доправляли додому. Як відомо, начальство Міноборони вирішило, що бійці 72 ОМБР повинні пройти реабілітацію в Чернігові, потяг з військовими 6 серпня проскочив перон в Білій Церкві, де стояли рідні солдат, без зупинки. На технічній зупинці в Києві військові вийшли з вагонів і відмовилися їхати до Чернігова, вважаючи, що краща реабілітація для них буде вдома. То ж потяг довелося відправити назад, в наше місто. Ті військові, що прибули сьогодні, добиралися до частини власним ходом. Вони зійшли в Миронівці. Також відмовившись їхати до Чернігова.

Зрештою, керівництво Міноборони, зокрема заступник з виховної роботи командування Сухопутних військ Євген Коваленко сказав, що спершу хлопці поспілкуються з прокуратурою, потім пройдуть медкомісію, а під вечір вирішать питання з відпустками.  

Матері та дружини військових, які відступали через Росію і нині знаходять у військовій частині також виступили зі зверненням на захист командирів своїх бійців, які нині перебувають на допитах в РФ. «Ми дуже просимо наше керівництво країни, щоб тих командирів, які залишилися в Росії, врятували, бо вони врятували наших синів і чоловіків. Спасіть наших командирів, витягніть їх звідти. Ми докладемо всіх зусиль, щоб витягти командирів. Вони змушені були відійти на територію Росії. Але то від безвиході. Коли вони повернуться в Україну, то все нам розкажуть. Вони не зрадили Батьківщини», - сказала Людмила.

Також БЦNews вдалося поспілкуватися зі снайперами, чийого ротного Олександра Портяненка суд Дніпропетровська відпустив на поруки. Його, нагадуємо, військова прокуратура звинувачує у дезертирстві і псуванні державного майна. В ніч на 4 серпня ця рота змушена була відступити на територію Росії, попередньо знищивши рештки військового майна, щоб вони не дісталися сепаратистам.  

«Майно ми не пошкоджували, воно було знищене обстрілами з мінометів та «Градів». Дезертирством вчинок нашого ротного ми не вважаємо, бо він нам врятував життя. Ми за нього будемо стояти до кінця. В Дніпропетровській області у нас прокурор брав покази. Ми проходимо по цьому ділу як свідки і проти свого командира свідчити не було. У нас не було іншого виходу, як відступати через Росію. Умови дислокації – жахливі. У нас уже не було води, їжі, снаряди нам скидали тричі, але все не ті, що треба. Не було чим стріляти. Росіяни вербували нас, але ми відмовилися перейти на їх сторону. Бо ми - патріоти України. Ми виконали останній наказ ротного – вирватися з оточення і прибули до військової частини. Зараз пройшли медогляд. Чи дадуть нам відпустку – не знаємо», - сказав Володимир, один із роти снайперів 72 ОМБР.