Якщо підсумувати всі скарги військовослужбовців, що приїхали додому відпочити протягом 10 днів, то головні їх претензії будуть такими:
- деякі з бійців по приїзду додому з’ясували, що вони не числяться як учасники АТО, натомість є закріпленими за нашою, запорізькою чи житомирською військовою частиною;
- вони не розуміють, чому їх, якщо відпустили додому у відпустку, внесли в список дезертирів;
- скаржились на те, що не мали під час перебування в зоні АТО підмоги, що керівництво бригади їх кинуло напризволяще, а також на те, що керівництво не віддає наказу стріляти по противнику, хоча про ціль вони доповідають нагору;
- також бійці говорили, що з території обстрілу не забирали поранених, бо за ними не відправляли гелікоптерів, тоді як саме керівництво вечором відлітало подалі від обстрілів.
Ось що кажуть бійці (прізвищ своїх вони не називають)
- Ми виходимо по рації на зв'язок, просимо дати команду стріляти по противнику. Наше керівництво бригади ніякої команди не дає. Дають тільки команду спостерігати. Як тільки вони їдуть, нас зразу «Градами» накривають. За тиждень 5 колон вийшли, всі розбиті. Підтримки немає, бо нам сказали, що це сильно дорого;
- Ми тільки одне просимо ротацію 72 , щоб рештки наших пацанів звідти вивели, ми своє відвоювали.
- Ми дзвонимо комбригу с проханням дати дозвіл відступити. А він каже: окопуйтесь. Від чого окопуватись, від «Градів»? Тоді, каже, здавайте зброю і здавайтесь в полон сепаратистам.
- А коли з Амвросіївки виїздили, комбриг дав команду: всіх, хто відступає, розстрілювати. Що це таке?
- Самі сепаратисти дзвонять на наші телефони, кажуть, що знають, де наші сім'ї живуть. Дають нам зелений коридор, а наше керівництво каже, щоб ми стояли до останнього.
- Ми не бачимо явного противника. А вони везуть туди боєприпаси, для чого? Ми місяць в окопах сидимо. Контррозвідка доповідає куди заїхали «Гради», а нам кажуть: спостерігайте. Оце і всі накази.
- Всі офіцери на вертушки посідали і втекли, а солдати залишаються на місцях.
- На перевалочних базах харчування нормальне, але під Зеленопілл'ям, Краснодоном, Свердловськом, Красним Лучем п’ють дощову воду і їдять колоски з поля;
- Нас посадили на машини, коли їхали у відпустку, кинули на дорозі в с. Розовка Донецької області як шкодливих кошенят, без зброї. Ми за свої гроші додому добиралися.
Правда, це чи ні, наразі встановити важко, але вже з деяких заяв військових зрозуміло, що Україна згаяла час підготувати дієздатну контрактну армію, де військові розуміли б накази свого керівництва, специфіку ведення бою краще, ніж ті, хто був мобілізований. Можливо, тоді б знялася частина запитань. Хоча помилки в керівництві АТО визнали під час зустрічі з матерями навіть представники Міноборони і Генштабу.
На питання людей вийшов відповідати Олександр Лосєв, начальники в\ч 2167. На жаль, в загальному галасі відповісти розлого чи й просто відповісти на всі питання в нього не вийшло, але щось сказати все-таки вдалося:
Чому їм не дають відпускних листів? Чому їм шиють дезертирство?
Питання про те, що вони дезертири не стоїть. Їм треба прибути до військової частини 31 липня.
Чому їм не пишете, що вони учасники АТО?
Керівні документи, зокрема, постанова КМУ, говорить про те, що надання статусу учасника бойових дій та запис, про те, що боєць був в зоні АТО, здійснюється після завершення АТО. На даний час видаються довідки учасника АТО. Як таку довідку отримати, дивіться тут.
Чому їм не дають наказу стріляти?
Кожну ситуацію треба розглядати окремо. Адже ведення вогню противником може вестися з території, де є цивільне населення, або це територія Росії. В мирних жителів ми не маємо права стріляти, в Росію – теж, адже це буде розглядатися як міжнародний конфлікт.
Чому немає ротації?
Два підрозділи виведені, ті підрозділи, які мають труднощі забезпечують додатковими боєприпасами.
Чому нас, тих, хто служив ще при Союзі, військкомати не беруть?
Це питання до військкомату. Ми визначаємо лише потребу по фаховим спеціальностям. А військкомат здійснюють роботу з особовим складом, мобілізують тих військових спеціалістів, які на даний момент потрібні.
Чому немає допомоги?
Керівництво АТО і нашої військової бригади знає про ситуацію з батальйонами, які зараз в облозі, і туди намагаються пробитися підрозділи для надання допомоги: боєприпасів і продуктів. Позавчора від нас пішла нова техніка, ми загрузили також гуманітарну допомогу. За них не забули, зниклими без вісті їх не вважають. Їм намагаються скидати з вертольотів і літаків продукти.
Пізніше до мітингувальників вийшов заступник з виховної роботи командування Сухопутних військ Євген Коваленко. Оскільки на вулиці розмовляти було неможливо, бо більшість людей більше перекрикували одне одного, а не слухали, розмову перенесли з самими бійцями і їх родичами до клубу військової частини. Зрештою, бійці написали колективний рапорт про те, що вони відправились у відпустку, а не самовільно покинули територію військової частини в зоні АТО, таким чином питання з дезертирством начебто вирішене. Проте 31 липня вони обов’язково мають з’явитися на 5 майданчик. Та деякі з бійців вже для себе твердо вирішили, що повертатися під «Гради» не збираються за будь-яких умов.
Також цього дня ініціативна група дружин і батьків військовослужбовців їздила до Києва, де передали в Адміністрацію президента колективне звернення до Петра Порошенка з проханням якомога швидше забезпечити мир в нашій державі.