Комунальники Віктор Ілляшенко, Олександр Прилуцький та підприємці Ярослав Яременко і Вячеслав Богданець побилися під час демонтажу борду.
Фото: зі сторінки Ярослава Яременка у ФБ
Виконання рішень будь-якою ціною
Першим заслухали питання щодо ситуації, яка виникла 13 липня на перехресті вул. Толстого та Сквирського шосе, де під час демонтажу бігборду представники Інспекції з благоустрою, Муніципального шляхово-експлуатаційного управління та підприємці вчинили бійку. Під час засідання комісії заслухали представника Інспекції з благоустрою, який поскаржився, що працівники інспекції працюють у тяжких умовах, їх життю і здоров’ю загрожує небезпека під час таких демонтажів. Також слово надали начальнику юридичного відділу Сергію Постівому, який продемонстрував папери і запевнив, що судом встановлено, що бігборд на перехресті невідомо чия власність, а також, що всі документи на його демонтаж були.
Виступив і підприємець В. Богданець, який побився з начальником Інспекції з благоустрою В. Ілляшенком. Він детально розповів, хто і кого першим вдарив та заявив, що цей демонтаж був незаконним.
Комісія не надала слова для виступу Ярославу Яременку, який також брав участь у тих подіях і нібито, зі слів юриста Сергія Постівого, погрожував пістолетом пану Ілляшенку. Заслухали також представника поліції, який не міг дати чіткої відповіді, хто ж винен у бійці, адже ще триває розслідування.
Депутати, які входять до складу комісії, а саме Володимир Панасов, Володимир Бабенко та Василь Савчук, зазначили, що при демонтажі були порушена техніка безпеки, бо, по-перше, кран, який демонтував конструкцію, не був огороджений попереджувальними знаками, по-друге, під час бійки цей кран не склали, що могло призвести до тяжких наслідків, адже людей під конструкцією могло просто придавати.
Раніше власники бордів Ярослав та Богдан Яременки зазначали, що демонтаж рекламних конструкцій у Білій Церкві відбувається вибірково, хоча у багатьох власників закінчився термін договору на їх розміщення. Проте міська влада розпочала демонтаж чомусь саме з їх рекламних щитів.
Василь Савчук зазначив, що у будь-якому випадку не можна було вдаватися до таких дій, адже, якщо підприємці фізично перешкоджали демонтажу, то треба було викликати поліцію, а не вчиняти бійку.
Багатьом білоцерківцям сподобалося збільшення розважальних заходів на свята, проте мало хто з них здогадується, де на це беруться кошти і на кому міська влада еконить заради їх проведення. Фото: Роман Наумов.
400 тис грн замість допомоги хворим витратили на святкування
Другим питанням стали витрати коштів на святкування міських заходів з програми «Турбота». Начальник управління соціального захисту Тетяна Велігорська зазначила, що цьогоріч програма «Турбота» становить 5 млн. грн. З цих коштів 65% йде на матеріальну допомогу, 22% - на виплату допомоги при похованні, на доплати почесним громадянам міста, на передплату газет малозабезпеченим верствам населення тощо, а ще 13% - пішло на святкування у парку Шевченка новорічних свят, Дня визволення України від фашистських загарбників, Дня захисника України, Дня партизанської слави та інші свята. Отже, на святкування по програмі «Турбота» парку ім. Т. Шевченка було виділено 400 тис. грн.
Депутатів вразив той факт, що програму, головною метою якої була допомога людям, які мають хвороби чи опинилися в складних життєвих ситуаціях, почали використовувати для фінансування міських свят. При цьому запрошений на засідання начальник парку ім. Шевченка Володимир Грибовський не зміг дати чіткої відповіді, у кого ж, приміром, парк замовляв святкові обіди.
Тетяна Велігорська зазначила, що готується проект рішення міськради про те, щоб змінити суть програми «Турбота» і зробити її більш соціально спрямованою. Тобто, щоб там були передбачені витрати лише на різдвяні обіди, великодні привітання для малозабезпечених, вшанування пам’яті в’язнів концтаборів, визволителів Білої Церкви, а також на допомогу хворим, підтримку учасників АТО, почесних громадян міста та тих, хто досяг 90-річного віку та більше.
«Коли у місті така велика кількість людей, які потребують допомоги на лікування, на вирішення своїх складних життєвих обставин, витрачати 400 тис. грн на святкування – це не по-людськи. Я пам’ятаю, що коли був міським головою, по цій програмі витрачалися кошти на урочисті заходи лише для малозабезпечених, наприклад такі як різдвяні обіди, і все», - зазначив Василь Савчук.
Фото: зі сторінки Ірини Кисельової у ФБ
120 тис. грн «усохли»
Третім питанням розглянули ситуацію із засохлою ялинкою у парку Шевченка, яку висадили у кінці 2015 року для святкування зустрічі нового року. На це витратили 120 тис грн з міського бюджету. Геннадій Дикий тоді запевняв, що краще один раз витрати кошти і щороку мати вже готову живу ялинку, ніж щорічно спилювати хвойне деревце. «Ми придбали ялинку на Закарпатті, вартість 120 тис. грн. Недешево, але враховуючи, що вартість ялинки та її демонтаж навпроти міськради обходиться у 65 тис. грн, то за два роки ми зможемо повернути кошти. Але найголовніше, що ми це робимо з екологічних міркувань, це приклад того, як треба зберігати природу. До речі, тут росла ялинка до цього, але її трошки зламали люди, але ми її не знищили, а пересадили», - казав тоді мер місцевим журналістам.
Проте ялинка цього року всохла, як і так блакитна ялинка, яка росла на цьому місці і була пересаджена на іншу частину парку. Поліція провела розслідування за цим фактом. З’ясувалося, що така ялинка коштує приблизно 80 тис. грн. Решта коштів витрачено на доставку зеленої красуні, садіння та догляд. Фірма, що цим займалася, а це львівське ТОВ «Грін Технолоджі», після посадки взялася доглядати ялинку, навіть завели журнал, коли вони вносили міндобрива, а також розписали місцевим комунальникам, коли її треба поливати.
Проте, попри цю роботу, ялинка все одно всохла. Фірма пообіцяла у листопаді висадити нову ялинку, а в.о директора департаменту житлово-комунального господарства Альона Колотницька попросила депутатів передбачити кошти у бюджеті на прикореневий полив ялинки.
Депутати з цим не погодилися, вважаючи, що такі витрати – марна справа. Також вони нагадали, що проектом реконструкції Торгової площі передбачено використання для новорічних свят існуючої на цій площі ялинки. Тож, можливо, замість нового садіння і витрачання коштів на ці роботи варто просто використати існуючі дерева? Володимир Бабенко взагалі запевняв, що ялинку привезли «з Рівненської області, спилявши її у одного діда на городі і заплативши йому за це 3000 грн». Представник поліції не зміг уточнити чи це правда і звідкіля привезли ялинку. Мер Геннадій Дикий, коли посадили ялинку, заявляв, що її привезли із Закарпаття. Тому члени комісії вирішили, що треба дочекатися завершення слідства у цій справі та заслухати звіт начальника поліції Сергія Возненка, а далі вирішувати, як надалі бути з новорічними ялинками у місті.