Центр створено в кінці 2011 року, з тих пір він став базою підготовки спортсменів із таких видів спорту: легка атлетика, біатлон, сучасне п’ятиборство, стендова стрільба, вільна та греко-римська боротьба. Зараз у центрі займаються 68 спортсменів, 85% з яких є членами збірної команди основного складу і є учасниками міжнародних змагань та призерами Чемпіонатів України. На цьогорічний олімпіаді від центру виступало 5 вихованців: Назар Коваленко, Ігор Олефіренко, Сергій Будза, Анастасія Спас та Марк Падун.

Валерій Матвієць вручає спортсменам рушник з назвою центру у якості подарунку

Результати спортсменів такі: Анастасія Спас та Ігор Олефіренко посіли 30 місце, Сергій Будза – 17, Назар Коваленко – 39, а Марк Падун через погіршення самопочуття не вийшов на дистанцію.

Тим не менше, і самі спортсмени, і тренери зазначали, що виступом на іграх в цілому задоволені. Звісно, хотіли зайняти кращі місця, проте далися в знаки місцеві погодні умови. Зокрема, Сергій Будза у неформальній розмові, яку організатори заходу влаштували за чашкою кави, розповів, що у Ріо були шалені перепади температури. «Один день було дуже спекотно, під 40 градусів спеки, на другий день – холодно, вітряно, перед моїм виступом пішов сильний дощ, тому на трасу (Сергій Будза змагався в ходьбі на 50 км, - ред.) ми вийшли тоді, коли ще не розвіявся туман. Страшенно парило, на старт вийшло 80 спортсменів, до фінішу дійшло десь 35, багато хто зійшов з дистанції, деякі втратили свідомість», - каже Сергій.

Ось такий хол з численними кубками на першому поверсі центру

Щоправда, сам спортсмен своїм результатом задоволений. Адже зайняв 17 місце, плануючи зайняти від 15 до 20 місця.

Як оцінює виступ та умови проведення ігор Назар Коваленко, читайте ТУТ

А в таких номерах живуть спортсмени практично 200 днів у році

Також спортсмени розповіли свої враження від міста. Кажуть, що криміногенна ситуація дуже непроста. Волонтери, які працювали на іграх, крали особисті речі спортсменів в номерах, а на вулиці вільно пропонували купити наркотики. Тим не менше, встигли й прогулятися набережною, поплавати в Атлантичному океані. 

А от купити щось на згадку було непросто. Добові наших спортсменів становили всього 13$, тоді як у білорусів – 30 євро. Тож навіть сувенірні футболки купити не вдалося. Взагалі наша держава не дуже балує спортсменів. Посилене харчування та фінансування вони отримують всього за кілька місяців до Олімпіади, хоча готуватися до неї потрібно всі чотири роки. 

Організація змагань теж була не на найвищому рівні. В номерах практично не прибирали, самі кімнати були дуже тісними. Харчування хоч і представляло європейську та азійську кухні, але було дуже специфічним, наші спортсмени з обережністю вживали продукти, особливо перед виступом.

А втім всі вони вдячні за свою підготовку адміністрації центру та впевнені, що у Токіо, де пройдуть наступні Олімпійські ігри, покажуть значно кращі результати.