Хто поїхав від нас на всесвітні змагання та як підготувалися наші спортсмени?

Так, наші спортсмени теж беруть участь у змаганнях, а саме: білоцерківці Назар Коваленко (ходьба, 20 км) та Сергій Будза (ходьба, 50 км), Ігор Олефіренко (марафонець, двічі переможець Білоцерківського марафону) та Марк Падун (велогонка), а також Анастасія Спас, яка представляє наш центр, хоча не є білоцерківчанкою. Вона виступатиме у змаганнях із сучасного п’ятиборства. Наші спортсмени дуже добре підготувалися, були створені всі умови для цього. Тому сподіваюся на найкращі результати.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про ті завдання, які покладені на Центр олімпійської підготовки

Це обласний заклад, який повинен готувати резерв для збірних команд України та брати участь у змаганнях міжнародного рівня. Сьогодні центр готує спортсменів із 9 видів спорту: легка атлетика, біатлон, сучасне п’ятиборство, стендова стрільба, вільна та греко-римська боротьба. Зараз у нас займаються 68 спортсменів, 85% з яких є членами збірної команди основного складу і є учасниками міжнародних змагань та призерами Чемпіонатів України.

Як отримати ліцензію на участь в Олімпіаді?

Міжнародні федерації визначають, які саме результати повинен показати спортсмен, аби отримати право на участь в Олімпіаді. Також беруться до уваги рейтингові національні змагання, такі як наш Білоцерківський марафон. Він має сертифікат Міжнародної федерації легкої атлетики і, відповідно, переможець цього марафону автоматично отримує ліцензію на Олімпіаду. Це дуже важка праця, бо треба показати дуже серйозні результати.

Як ви прокоментуєте той факт, що на підготовку атлетів до цьогорічних змагань Україна витратила удвічі менше коштів, ніж на підготовку до Олімпіади у Лондоні у 2012 році. Приміром, у 2012 році ця сума складала 560 млн. грн, а нині – 250 млн. Чи може це вплинути на результати?

Звісно, фінансування - це основний фактор у підготовці спортсменів, адже треба мати належну базу для тренувань, екіпіровку, харчування атлета, оплатити переїзди, працю тренера. Але ж таку різницю я можу пояснити тим, що кількість спортсменів, які поїхали на цю Олімпіаду, зменшилася. По-друге, на попередню Олімпіаду значна частина названої вами суми була витрачена на закупівлю інвентарю. По-третє, дійсно рейтингових спортсменів в Україні стало значно менше, бо погано працюють дитячо-юнацькі спортивні школи, немає належного  фінансування, а отже мотивації. Ось тому у нас, на жаль, зменшується кількість професійних спортсменів. Прорахувавши все це, й зменшили суму витрат на цю Олімпіаду. Хоча варто зазначити, що наші спортсмени, які вчаться у центрі, отримали повністю все фінансове забезпечення і для повноцінного харчування, і для тренувань.

Скажіть, будь ласка, а чим пояснити той факт, що наші спортсмени, які нині виступають у Ріо, даючи інтерв’ю, пояснюють, що не змогли завоювати золото, бо.. заважав шум у залі, хвилювання, велика кількість глядачів. Хіба це причини для професійного спортсмена, хіба їх не готують психологічно до таких речей?

Дійсно тактично і фізично ми добре готуємо атлетів, бо у нас є хороші тренери, але психогічна підготовка у нас "кульгає". Часом ми не готові до несподіваної зміни правил гри, до уболівальників, яким, наприклад, на змаганнях із стрільби дозволили не стримуватися своїх емоціях, хоча раніше на таких змаганнях під час виконання нормативів вболівальники мали сидіти тихо. Лише у тенісі при подачі м’яча уболівальникам не дозволяється кричати й зараз. Проте це точно не причина для програшу, адже у таких же умовах виступають і їх суперники.

З іншого боку подивіться як наша ракетка Евеліна Світоліна ефектно обіграла першу ракетку світу Серену Вільямс!

Так, це спорт і тим він прекрасний, що не прогнозований.  

Традиційно, коли проходили Олімпійські ігри, у світі припинялися війни. Нині, у 21 сторіччі, на жаль, таке правило не діє. Як ви думаєте, чому так?

МОК звернувся до всіх країн з проханням припинити всі військові дії на час ігор. На жаль, політики не чують…Люди не розуміють, що розвиток будь-якої держави, це - не війна, а мир, спорт і дружба.

Ви до цього очолювали відділ спорту та фізичної культури Білоцерківської міської ради. За час вашої праці не закрилася жодна спортивна школа чи гурток. І треба вам за це щиро подякувати, хоча нова влада цього й не оцінила. Як буде надалі з міським спортом, хто очолюватиме відділ, невідомо. Щоб ви порадили батькам білоцерківських учнів: чи варто займатися спортом у нашому місті?

Безперечно, у місті створені всі умови для розвитку дитячо-юнацького спорту. У Білій Церкві розвивається 35 видів спорту, ДЮСШ – безкоштовні, приватні спортивні школи, звісно, платні.

Аби дитина займалася спортом, повинна бути добра воля рідних. Дитина сама не піде у спортивну секцію. Її треба переконати, повірити в її здатність досягти певних результатів. Неважливо, чи стане дитина професійним спортсменом, головне, що полюбить спорт, а значить буде здоровою, звикне до психологічних та фізичних навантажень.