Інвестиційний договір підписує виконавчий комітет БМР, консорціум АСТЕК та КП «Тролейбусне управління». Інвестор, а це консорціум АСТЕК, фінансує створення єдиної автоматизованої системи оплати проїзду на міському пасажирському транспорті м. Біла Церква та упродовж 7 років отримує частку коштів від збільшення економічного результату від збору платежів після запровадження проекту на визначених цим договором умовах.
Розподіл доходу буде таким:
1-й рік: Інвестор 60%, Замовник – 40%;
2-й рік: Інвестор 60%, Замовник – 40%;
3-й рік: Інвестор 50%, Замовник – 50%;
4-й рік: Інвестор 50%, Замовник – 50%;
5-й рік: Інвестор 40%, Замовник – 60%;
6-й рік: Інвестор 30%, Замовник – 70%;
7-й рік: Інвестор 30%, Замовник – 70%;
Загальна орієнтовна вартість реалізації проекту складає 7,629 млн. грн. Перший етап передбачає розроблення проектної та кошторисної документації, оснащення не менше ніж 20 тролейбусів упродовж 6 місяців. На другому та третьому етапі будуть оснащувати пристроями для автоматичного зчитування проїзних 300 міських автобусів.
Інвестиції залучаються під 30% річних, які сплачує місто.
Така постановка питання викликала здивування у кількох членів виконкому. Зокрема, Степан Ребенко від БПП виніс пропозицію, щоб за підписання такого договору голосували не члени виконкому, а міські депутати, які б, можливо, взяли таку суму з бюджету міста, а не влазили у кредит. Та його підтримали лише троє членів виконкому.
Юрій Гриненко від «Батьківщини» обурювався тим, що місто не лише отримає всього лише 40% від збільшення надходженьу перші два роки, а ще й мусить сплачувати 30% річних. «Невже у нас немає можливості з міського бюджету розвитку заплатити ці 7 млн. грн. і не сплачувати відсотки по кредиту? І чому не можна зробити навпаки, щоб у перші роки саме місто отримувало 60% від понадпланових надходжень, а не інвестор?», - запитував пан Гриненко.
На що заступник міського голови Валерій Гнатюк відповів, що напевно таку суму можна було б віднайти (нагадаємо, перевиконання бюджету лише за 1 квартал принесло міській скарбниці 19, 5 млн. грн. додаткових надходжень), але оскільки проект ризикований і невідомо чи будуть ті понадпланові надходження, то міськими коштами ризикувати не хочеться.
Дивна аргументація, якщо врахувати, що місто все одно мусить упродовж 7 років сплачувати по 30% річних щороку. Неважко порахувати, що це приблизно 15 млн. грн. лише процентів!!! Добре, якщо установка обладнання дійсно збільшить надходження від перевезень і тоді за їх рахунок можна буде сплачувати ці відсотки, а якщо ні? У такому разі місто просто сплачуватиме кредит за установку обладнання і витратить на це удвічі більше, ніж без кредиту.
Чи не доцільніше було закупити такі системи зчитування лише для тролейбусів за міський кошт та перевірити їх економічну ефективність, а вже потім розповсюджувати систему на весь пасажирський автотранспорт міста, зобов’язавши, приміром умовами конкурсу, майбутніх претендентів-перевізників за власний кошт купувати такі пристрої обліку пасажирів?
Незважаючи на невпевненість в економічній доцільності такого кроку, рішення про інвестиційний договір підтримали 11 членів виконкому. Не підтримали: Степан Ребенко, Серафим Челюмбеєв, Юрій Гриненко та Сергій Грисюк.
Довідка: Засновниками консорціуму АСТЕК є ТОВ "Компан-Україна", ПП "НВК САЙТЕК", ПАТ "НДІ прикладних інформаційних технологій", ТОВ "Підприємство "ПЛАСТИК КАРТА", ТОВ "ТЕХНОКОНСАЛТИНГ СВ", ТОВ "КС-МЕХАТРОНІКС". Керівник – Лілія Бородуліна.