Головна ідея теми Євгена Чернецького, присвяченого удільній структурі Верхнього і Середнього Поросся в ХІ-ХІІІ ст., полягає в застосуванні даних ґрунтознавства і сфрагістики. Ці нові як для дослідження Поросся ідеї дозволяють значно доповнити картину нашого краю в добу Середньовіччя, що спиралася перед цим лише на дані літописів та археології. У новому світлі розглядається будівництво знаменитих Змійових валів, відкриваються столиці невідомих раніше удільних князівств та з'являються можливості окреслення їхніх меж.
Матеріалом для розвитку цього напрямку, зокрема, є сфрагістичні дослідження, спрямовані на атрибуцію тогочасних свинцевих печаток, які зараз все частіше знаходять з допомогою металошукачів. Двом таким знахідкам були присвячені виступи Володимира Павлюченка (про печатку Всеволода, молодшого сина Ярослава Мудрого, знайдену в с. Мала Сквирка Білоцерківського району) та Олександра Алфьорова (про візантійську печатку ХІІ ст. з літописного града Торчеськ, городище якого лежить між селами Ольшаниця і Шарки Рокитнянського р-ну). Виступ Олександра Мартиненка про 9-й Бугський уланський полк був присвячений історії цієї військової частини від її заснування до переведення до Білої Церкви (1771-1896 рр.). Олексій Стародуб підняв у своєму виступу практично не досліджену тему про старовинну білоцерківську цеглу, її маркування тощо. Йшлося про зразки цегли з плебанії (будинку настоятеля) Білоцерківського костьолу, що були знайдені під час недавніх археологічних досліджень на Замковій горі. Стародуб висвітлив історію цього таємничого будинку, який був знесений для будівництва на його місці нового корпусу Білоцерківського краєзнавчого музею, а також закликав колекціонерів білоцерківської цегли допомогти в її дослідженні та укладанні каталогу.
Цікавим був і виступ Анатолія Бондаря, який розповів про зародки перших піонерських організацій в нашому місті в 1925 році. Перша така організація була створена при млину, затим ще один осередок працював в дерев’яному будиночку, на місця якого нині знаходиться книжкова фабрика по вул. Л. Курбаса. В основному, до піонерії вступали діти робітників, батраків, незаможних. Піонерські організації міста існували у всіх школах Білої Церкви. Роботу почали зі збору металобрухту, на почин – знайшли пудового котла і принесли його в загін. Допомагали також Компартії і комсомолу насаджувати нові порядки на селі, залучалися до так званих виборів. В роботі піонерії обов’язковим був спортивний напрямок, зокрема багато з них вчилося стріляти в клубах юних ворошилівців.
З повним текстом всіх доповідей кожен бажаючий зможе ознайомитися, придбавши брошуру краєзнавчих читань в приміщенні Білоцерківського музею.
Євген Чернецький, кандидат історичних наук