Сьогодні виповнюється 100 років з початку Української революції

  • П'ятниця, бер. 17 2017
  • Автор 
Свідком революційних подій була тогочасна Велика площа (нині - Торгова площа). Фото з сайту bila-tserkva.com.ua Свідком революційних подій була тогочасна Велика площа (нині - Торгова площа). Фото з сайту bila-tserkva.com.ua

Сьогодні Україна відзначає 100 років з початку Української революції 1917–1921 років, у ході якої український народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу. Біла Церква також не була остронь цього процесу.

17 березня 1917 року була створена Українська Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки.

Українська революція розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Проте вона стала самодостатнім історичним явищем із самобутніми специфічними рисами. Революція носила характер національно- та соціально-визвольний. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що зазнала еволюції від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності утвердження власної державної незалежності.

У ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу, яка у формі різних утворень мала всі ознаки незалежної держави: територію, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мову. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах країни розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

Перший етап Української революції розпочався відразу після перемоги російської Лютневої революції у Петрограді. В цей час у Києві було створено  національний представницький орган – Українську Центральну Раду. Після Всеукраїнського національного конгресу вона з київської організації перетворилася на загальноукраїнську.

У І Універсалі УЦР заявила про політичну мету – здобуття української автономії у складі демократичної федеративної Російської республіки. Автономна Україна мала включати території, де українці становлять більшість населення.

Відповідно до ІІ Універсалу Центральна Рада й утворений нею Генеральний Секретаріат проголошувалися вищими органами влади України.

У багатьох містах колишньої імперії відбувалося українське національне піднесення. Українці, що входили до частини Російської імператорської армії та Російського імператорського флоту, збиралися на мітинги, “українізувалися” та визнавали УЦР.

Після захоплення в Петрограді влади більшовиками надії на демократичний устрій Росії поступово розвіялися.

ІІІ Універсалом УЦР проголосила Українську Народну Республіку. Майже відразу вона зазнала більшовицької агресії з боку Росії. У розпалі бойових дій УЦР проголосила незалежність УНР (ІV Універсал). Незважаючи на героїзм під Крутами та в інших нерівних боях, українські війська відступили. УНР уклала перший в новітній історії України міжнародний договір у Бресті. Дипломатичне визнання та військова допомога Центральних держав зміцнили УНР і дали змогу відвоювати окуповані більшовиками території.

Ідеї національного відродження української державності знаходили у Білій Церкві численних прихильників. А тому 16-18 липня 1917 року місцеві "просвітяни" влаштовують у місті свої маніфестації. На допомогу їм на початку серпня до міста приїздять уповноважені Центральної ради, які почали формувати у місті загони січових стрільців, вільних козаків, запорізькі дружини. Формувалися ці загони з числа гімназистів, службовців, заможних селян та згодом стали озброєною силою Центральної ради у Білій Церкві. 

Таким чином, у Білій Церкві на початку серпня 1917 року у місті склалося двовладдя: з одного боку міська Дума з комісаром Тимчасового уряду, які опиралися на міліцію з числа колишніх поліцейських, а з іншого боку діяла "Просвіта" як установа Центральної ради, що від культурно-освітніх справ переходила до суто політичних. 

За часів української революції 1917–1921 Біла Церква стала центром руху Вільного козацтва, добровільного військово-міліцейського формування в Україні та на Кубані, яке складалося переважно з селян. На осінь 1917 нараховувалося до 60 тис. вільних козаків; особливого поширення рух набув у Київській, Полтавській, Чернігівській, Катеринославській, Херсонській губерніях та на Кубані. Генеральний секретаріат Української Центральної Ради вирішив покласти на Вільне козацтво підтримку місцевої української влади та боротьбу з анархією. Згодом звідси розпочалося протигетьманське повстання 1918, що привело до влади Директорію УНР. 

За матеріалами Інституту історії України та Українського інституту національної пам'яті

Прочитано 1525 раз
Опубліковано в Громада

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Поділитись новиною

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedIn

Вибір редакції

Читайте також

Фото та відео