Як відомо, графиня Олександра Браницька, що померла в 1838 році, була похована в правому алтарному приділі Преображенського собору. Над її могилою стояла мармурова статуя, привезена з Італії. З приходом радянської влади статую розбили, в соборі влаштували склади, потім спортивний зал. Могилу зруйнували.
Така ж участь спіткала й рештки тіла графа Ксаверія Браницького, який був похований у підвалі костьолу Іоанна Хрестителя. Тодішня більшовицька влада всі рештки, які знайшла в костьолі, у соборі та на кладовищі біля собору перепоховала на Старому київському кладовищі у 1963 році.
На жаль, в щоденній суєті, ми забуваємо, кому завдячує Біла Церква своїй розбудові, хоча й намагаємося нині привабити туристів у місто, аби вони побачили саме будівлі, збудовані за часів графів Браницьких та їх дітей і внуків.
«На одному із засідань координаторів клубів Академії пенсіонерів зайшла мова про місце поховання графів Браницьких і спонтанно виникла ідея перед Пасхою та поминальними днями прибрати їхні могили, - розповідає Олена Ткач, виконавчий директор Благодійного фонду Костянтина Єфименка. – Ці сивочолі жінки, попри власні передсвяткові клопоти, зібралися і дружно приїхали на Старе київське кладовище, щоб привести до ладу могили тих людей, яким всі білоцерківці мають дякувати за парк «Олександрія», Зимовий палац, Торгові ряди, Преображенський собор, церкву Марії Магдалини, Костел Іоанна Хрестителя, будівлю Аграрного університету та інші об’єкти, які нині є туристичною цінністю нашого міста».
Тож академістки клубів «Viva Вікторія», «Мрія», «Любисток», «Чарівна мить» випололи бур’ян, посадили квіти, пофарбували могильні клумби та хреста.
А такою були могили до прибирання