Перша наша зупинка – гребля в с. Глибічка. Саме тут планується будувати гідроелектростанцію, яка викликала стільки дискусій в місцевих політиків. Двічі на рік гребля пропускає великі потоки води, саме таким чином з 2009 року промивається водосховище

Далі їдемо на водозабірну станцію, де вода забирається і подається далі на водоочисні споруди. Саму тут під водою стоять рибо– та сміттєзахисні сітки. На фото – стара сітка, яку зняли з експлуатації

Наступна наша зупинка – водоочисна станція. Вона знаходиться на відстані 4, 3 км від водозабірної і 3 км від Білої Церкви. Вода сюди подається по двох великих водоводах d 800 та d 900 мм. Вона знезаражується мінімальною дозою хлору при вході на станцію, під час обробки і на виході в водогін міста. Без хлору обійтися неможливо, оскільки в нас всі водопровідні труби виготовлені з металу. Завдяки хлору пориви на трубах не спричиняють зараження населення холерою, черевним тифом і т.д. Проте підприємство намагається мінімізувати хлорування води, щоб не перевищувалась норма канцерогенної речовини – хлороформу. Вдається це зробити завдяки більш точному обладнанню і застосуванню коагулянтів та флокулянтів при обробці річкової води. На фото  – бак для зберігання реагентів та готових розчинів. В якості коагулянту використовуються сірчанокислий алюміній та гідроксохлорид алюмінію. При необхідності додають флокулянт - активну кремнієву кислоту. 

Знезараження води виконується за допомогу реагенту – гіпохлорит натрію, для виготовлення якого побудували сучасний цех 

Зал перемішування води з коагулянтами. Час перебування води в змішувачі - 2-2,5 хв.

Після чого вода подається у камери реакції, де відбувається утворення і укрупнення пластівців - результат взаємодії води і коагулянту. З камер реакції вода надходить у горизонтальні відстійники, де пластівці коагулянту осідають. Освітлена вода надходить на швидкі фільтри (залізобетонні споруди з кварцевим піском, щебенем і дренажними системами), а після фільтрів потрапляє в резервуари чистої води. Після чого подається в місто двома водогонами d1000 мм.

Нові лабораторії контролюють якість річкової води кожні дві години, а якість води перед подачею у трубопровід – щогодини на протязі доби. Аналіз проводиться на кожній стадії обробки води. Наприкінці спробували воду і журналісти. Вона на підприємстві дійсно не така,  як в кранах наших домівок. Немає ні смаку, ні запаху, ні кольору. Отже потрібно вирішити проблему заміни 313 км застарілих водопровідних мереж. Та поки що це питання  залишається відкритим.