Розкажемо про найцікавіше зі звітів.

Так, КП БМР «Будинок урочистих подій» виявляється змагається за молодят, які вирішили одружитися, з Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що орендує приміщення у «Будинка урочистих подій».

У цій конкуренції доходить просто до смішного.

Ось як це описала під час звіту керівниця комунального підприємства Тетяна Бурківська: «Є така особливість, коли приходять пари, яким не потрібна весільна церемонія, а потрібен лише документ. На жаль, ми багато втрачаємо у тому, що дуже багато пар йде повз центральний вхід на бічний вхід, де розташований РАЦС. Там подають заяву. Таким чином доходу Будинку урочистих подій ці пари не приносять. Бо їм хтось сказав, що у нас дорого. У нас в невеликій кімнаті з флористикою, під легенький музичний супровід вручення документу коштує 630 грн. У той час, як працівник РАЦСу в цій же кімнаті для молодят вручає документ за 700 грн. Ми утримуємо приміщення, а заробляють вони. Якби була така вказівка вручати свідоцтво про шлюб тільки у маленькій залі, то ми би менше втрачали у доходах. Але це питання було завжди, а в карантин загострилося. Тому я зараз більше знаходжуся не в своєму кабінеті, а на першому поверсі і ловлю пари за руки. Якщо вони кажуть, що їм нічого не потрібно, то я включаю весь магнетизм і проводжу екскурсію по Будинку урочистих подій. Моя мета – зробити так, щоб пара замовила одну з наших залів».

Депутати взялися давати поради керівниці, як вирішити цю проблему, але ні до чого конкретного так і не прийшли.

Також Тетяна Бурківська повідомила депутатам, що у 2020 році підприємство стало збитковим через карантин, але планують вийти на прибуток вже у 2021 році. Наразі на підприємстві працює 5 осіб.

Також керівниця розповіла про свої «мрії», а точніше про те, що треба відремонтувати у Будинку урочистих подій. Зокрема, замінити плитку у Золотому залі, відремонтувати кімнати для проведення фуршету на 2 поверсі, закупити таці та бокали, замінити жалюзі, відремонтувати туалет на 1 поверсі, замінити плитку у Європейському залі та в холах 1 та 2 поверхів, а також у маленькій залі тощо.

Цікаво, чому ж пані Тетяна ніяк не реалізує свої мрії, адже її чоловік – Микола Дашкевич, депутат Білоцерківської міської ради двох скликань. Утім пан Дашкевич жодного разу не виступив на бодай якійсь сесії з пропозицією зменшити витрати на плитку на алеях міста, натомість замінити плитку в залах Будинку урочистих подій.

Можливо б тоді молодята не відмовлялися від весільних церемоній?