У рамках ініціативи правники працюють над тим, щоб громадяни почувались упевнено в спілкуванні з державними чиновниками, знали та вміли відстояти свої законні права в органах державної влади. Отримати безкоштовну правову допомогу можна в юридичних приймальнях «Правового порадника». У нашому місті приймальня працює за адресою: м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні (колишня Гординського), 24.

Будівництво об`єктів архітектури не тільки змінює зовнішній вигляд населеного пункту, дає новий життєвий простір для людей, але й створює додаткові навантаження на різноманітні інженерні комунікації, вимагає їх розвитку, викликає необхідність у нових школах, дитячих садках, інших соціальних закладах.

Саме задля створення економічної бази для розвитку інженерної та соціальної інфраструктури населених пунктів законодавцем було передбачено сплату забудовниками так званої пайової участі.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у кожному з них встановлюються органами місцевого самоврядування самостійно, однак виключно на умовах, визначених зазначеним законом.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1)10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2)4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об’єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для кожного окремого об’єкта визначається у договорі, укладеному забудовником з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об’єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днівз дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором, і можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Звільняються від сплати пайової участі, зокрема, забудовники таких об’єктів:

- об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

-  будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

-  індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

- об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури.