Першими метеоспостереженнями займалися ентузіасти з Білої Церкви

  • Субота, лист. 01 2014
  • Автор 
Будівля Київської контори Державного банку, де відбулося перше засідання відділу Будівля Київської контори Державного банку, де відбулося перше засідання відділу

Сьогодні в рубриці "Бібліотека білоцерківця" публікуємо опис статті, в якій розповідається про діяльність Південно-західного відділу Російського імператорського географічного товариства, та про те, що першими метеоспостереженнями займалися ентузіасти в Таращі, Городищі і Білій Церкві. Всю статтю можете прочитати в збірнику Краєзнавчих читань від 23 квітня 1998 року.

Козлова С. 125 років Південно-західного відділу Російського імператорського географічного товариства II Краєзнавчі читання імені П. Г. Лебединцева. 23 квітня 1998 року. – Біла Церква: Мустанг, 1998. – С. 53-57.

Для широкого загалу, напевно, лишається маловідомим існування і діяльність впродовж 1873-1876 рр. Південно-західного відділу Російського імператорського географічного товариства. Тим часом ця громадсько-наукова інституція відіграла важливу роль у становленні і розвитку української науки. Краєзнавець, у минулому старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею Світлана Козлова звернула увагу на ювілей цього товариства у 1998 р. і присвятила йому свій виступ на ІІ-х Краєзнавчих читаннях.

Козлова констатувала, що “проаналізувавши діяльність Відділу, можна дійти висновку, що це була перша наукова установа України. Видатні науковці та громадські діячі того часу від Старої Київської громади через Географічне товариство прийшли до заснування Товариства Нестора-літописця, а згодом – до Київського наукового товариства”.

З кого ж складався Південно-західний відділ? Вже на початку статті С. Козлова подала повний перелік членів-засновників. Їх було дванадцять, зокрема, історик Володимир Антонович (науковий керівник Михайла Грушевського), автор нашого гімну Павло Чубинський, історик і громадсько-політичний діяч Михайло Драгоманов, антрополог і етнограф Федір Вовк, композитор Микола Лисенко… Пишучи це речення, довелося прибирати слово “видатний, бо більшість членів-засновників Південно-західного відділу – вчені і діячі з європейським ім’ям, а для України їхні заслуги неможливо переоцінити. Це справжні батьки-засновники модерної української нації.

Найголовніше питання, враховуючи, що свій виступ Світлана Козлова виголосила у нашому місті, – чи існував зв’язок між надважливим передусім для майбутнього України Південно-західним відділом та Білою Церквою? Автор звернулася до протоколів засідань цієї наукової інституції і з’ясувала низку вражаючих фактів.

Наприклад, на засіданні 18 листопада 1873 р. були заслухані, зокрема, дві доповіді, що стосувалися кліматологічних досліджень. У зв’язку з цим було вирішено скласти програму метеорологічних спостережень, які б охопили терени Київського навчального округу (тобто Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську губернії). Було зауважено, що перші кроки в цьому напрямку вже велися – першими метеоспостереженнями займалися ентузіасти в Таращі, Городищі і… Білій Церкві. В останній цим переймався Петкевич.

На засіданні 3 грудня того ж року було оголошено про надходження пожертв на підтримку діяльності Південно-західного відділу. Серед п’яти меценатів був і граф Олександр Владиславович Браницький. Йдеться про небожа тодішніх власників Білої Церкви – графа Олександра-Міхала-Пія, резиденція якого була в містечку Ставище (зараз – райцентр Київської обл.). Граф подарував на наукові дослідження 300 рублів. Усіх жертводавців прийняли до Південно-західного відділу як членів-претендентів.

Світлана Козлова також наголосила, що один з член Південно-західного відділу, а саме ботанік, флорист і палеонтолог О. Рогович товаришував з викладачами Білоцерківської гімназії Красовським, Булюбашем, Юсковичем-Красновським. Додамо, що товариські і навіть родинні зв’язки з білоцерківськими освітянами мав і Михайло Драгоманов, а Володимир Антонович в одному документі зазначив, що заїзджав до своїх родичів, які мешкали в Білій Церкві.

Таким чином, білоцерківські сторінки в короткій, проте блискучій історії Південно-західного відділу Російського імператорського географічного товариства, є і стаття Світлани Козлової, підштовхує нас до їхнього дослідження.

Євген Чернецький, кандидат історичних наук

 

Прочитано 1932 раз
Опубліковано в Дозвілля

You have no rights to post comments

Поділитись новиною

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedIn

  Сторінки в соц. мережах

Чи готова ваша дитина до школи?

так, готова - 50%
ні, не готова - 0%
ще треба дещо купити - 0%
збираємося в останній тиждень - 25%
ми ще на морі - 25%

Всього голосів: 4
The voting for this poll has ended

Вибір редакції

Читайте також

Фото та відео