Романове #Колядиво побачили білоцерківці

  • П'ятниця, жовт. 20 2017
  • Автор 

19 жовтня у Центральній бібліотеці Білої Церкви відбулася презентація книги поета, журналіста, музиканта, диякона і просто неймовірно талановитого Романа Коляди під такою ж загадковою і непередбачуваною назвою, як і сам автор, «#Колядиво». Мабуть, не погрішу проти істини, якщо скажу, що білоцерківці ще не бачили презентацію, де б автор декламував вірші власноруч акомпануючи собі на цифровому фортепіано, а у цей час творила свої шедеври художниця Ольга Верменич, яка ілюструвала книгу.

Для мене така презентація «#Колядива» і не була дивиною. Знаючи особисто Романа Коляду, якого точно можна назвати людиною-оркестром, я очікувала якраз на щось таке багатовекторне, цікаве, нестандартне. Роман, як завжди, не підвів. Повен читацький зал слухачів бібліотеки, затамувавши подих, слухав поезію Романа. Вона народжувалася у його серці, думках, як правило, під час поїздок, а потім друкувалася на особистій сторінці у Facebook. З часом читачі стали зауважувати автору, що треба було якось систематизувати його поетичні публікації у соцмережах і автор, прислухавшись до поради, вигадав хештег #колядиво, який зрештою й став назвою майбутньої книги.

Видавці книги – брати Капранови – так відгукуються про автора та його збірку: «Десятки й сотні тисяч людей знають голос Романа Коляди на радіо, тисячі чули Романа за роялем, сотні читали його вірші, і саме ці сотні, на нашу думку, знають про Коляду найбільше. Ті, хто читав попередні збірки Романа, переконаються, що він не стоїть на місці, а розвивається, стає зрілим, зберігаючи водночас музичність, інтимність та глибину. Це – новий Коляда, який росте з Коляди «Лю-мінора» та «Пісень для читання». І в ньому ви обов’язково знайдете те, що змусить ще і ще раз гортати сторінки».

hudozn

А й справді, давайте погортаємо нову книгу Романа Коляди.

«Цього літа дощитиме інакше»

З неба падав дощ,

Не вогонь і не риби.

З неба падала кров –

Сатана реготав.

Боже мій, ну чому ж

Той мучитель не схибив,

І земля прийняла

Тих, хто щойно літав?

Небу хочеться очі

Від болю заплющить,

А голландці налякано

Точать свій сир.

Крила бабок легких

Вже кровицею юшать.

Місяць світить на степ,

Смерть збирає ясир.

Цей вірш написаний видатним литовським політиком В. Ландсбергісом на спомин про падіння малазійського Боїнга над донецьким степом у 2014 році, якого збили російські поплічники сепаратистів. Власне Роман Коляда переклав цей вірш українською.

Коли у Романа запитують, як приходить натхнення, то він відповідає, що часто муза відвідує його під час поїздок у потягах, очікуваннях на пероні, ба більше, навіть, коли запізнюється на поїзд. «У Києві на вокзалі 15 колій, і коли ти біжиш по підземному переходу, то бачиш вказівники колії  Track №1, Track №2…Це як у музиці назви музичних композицій…І от на яку колію вискочиш, таку музику й почуєш, і зіграєш», - згадує Роман.

kolyaddd

В одній такій подорожі у нього й народився вірш «Track №15»

П'ятнадцять доріжок повільної музики,

Прощальний альбом.

П’ятнадцята колія, поїзд – мотузочка,

Холодний перон.

Замерзлу ватагу із душ кільканадцяти

В порожній вагон

Тунелем з метро на далеку п’ятнадцяту

Вестиме Харон

І відчай бравурним глушитиме маршиком,

Та стане стовпом,

Почувши нестерпне «пращайтє, мальчікі»

По серцю серпом.

А рушать – усіх пригощатиме кавою,

Хоч нерви вузлом,

Не всі зауважать (роззяви - роззявами) –

Кокарда – з веслом.

П'ятнадцять доріжок повільної музики,

Прощальний альбом.

П’ятнадцята колія, поїзд – мотузочка,

Холодний перон.

Роман Коляда – наче й не пише, він просто легко і вміло грається словами. А вони у його думках податливі наче глина у досвідченого майстра. Вечір пройшов ніби одна мить, бо слухати і вірші, і авторські мелодії було настільки приємно і комфортно, наче сидиш собі у затишній кав’ярні холодної осінньої днини  з горнятком кави у колі друзів і нічим не переймаєшся.

Звісно, як і годиться, після презентації були запитання до автора і щодо його творчості, і щодо журналістської роботи, адже Роман веде передачі на Українському радіо та на UA.Першому. Запитували слухачі, як йому вдається поєднувати різні напрямки роботи. Цікавилися й у художниці Ольги Верменич, як їй вдається творити такі загадково-філософські каліграфії. А потім була традиційна автограф-сесії, під час якої всі охочі могли придбати книги Романа, його диски та отримати авторський автограф з найщирішими побажаннями.

Тож, Романе, успіхів тобі у всіх творчих починаннях і звершеннях!

Чекатимемо на нові збірки!

Прочитано 277 раз
Опубліковано в Дозвілля

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Поділитись новиною

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedIn

  Сторінки в соц. мережах

На що найбільше витрачаєте коштів при підготовці дитини до школи?

на ранець, шкільне приладдя - 6.3%
на шкільну форму, взуття - 50%
на грошові внески у школу - 18.8%
на букети квітів і подарунки для вчителів - 12.5%
не витрачаємо багато коштів, обходимемося мінімумом витрат - 12.5%

Всього голосів: 16
The voting for this poll has ended

Вибір редакції

Читайте також

Фото та відео