Важливо

Історик Олексій Стародуб розповів про те, що розкопали та знайшли у парку Слави

  • Четвер, жовт. 06 2016
  • Автор 

6 жовтня у Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулися XXXІІІ Краєзнавчі читання ім. о. Петра Лебединцева. Теми виступів усіх учасників були надзвичайно цікавими, але природно найбільше привернула увага доповідь історика Олексія Стородуба про те, що ж все-таки віднайшли під час проведення аварійно-ремонтних робіт, пов’язаних з перекладанням теплотраси у парку Слави.

БЦ News неодноразово інформував читачів про те, що у парку Слави КП «Білоцерківтепломережа» була вимушена перекладати теплотрасу, тому що на ній збудували свій храм представники УПЦ КП. Це обійшлося міському бюджету в 400 тис. грн.

Під час прокладання нової траншеї по території парку під труби комунальники наткнулися на рештки склепів римо-католицького кладовища, яке тут розташовувався з кінця 18 ст.

Біла Церква, склеп, парк Слави

Робочі розкривають один із склепів

Історик Олексій Стародуб був присутній при роботах і поділився інформацією про віднайдені знахідки.

Загалом відкрили 4 склепи, два були не пошкодженні, в них знаходилися скелети жінок. Ще два були пошкоджені ще раніше, а потім засипані ґрунтом, тому з’ясувати, кому належать кістки не вдалося. Віднайдені рештки виконком Білоцерківської міської ради вирішив перепоховати на одному з діючих цвинтарів.

Біла Церква, склеп, парк Слави

У склепі робочий збирає кістки в мішок

За словами історика, склепи усередині були частково побілені, деякі провалювалися. Збереглися кришки гробів, на яких чітко видні хрести. Також збереглися речі померлих, а саме: вервиці, обручка з іменем Ксаверій, монета 1880 року, лінзи окулярів, іконка, а також підошви черевиків, ручки від гробу. Всі віднайдені речі будуть передані в експозицію Білоцерківського краєзнавчого музею.

Біла Церква, склеп, парк Слави

На фото видно побілені стіни склепу та  струхлий гроб у центрі

Також цікавим був виступ краєзнавця Євгена Чернецького, який на прикладі біографії міністра уряду УНР Дмитра Одрини, що народився у Телешівці, продемонстрував, як і за скільки поколінь українці з кріпаків «виходили» в люди. Цьому, за словами історика, сприяло прагнення до освіченості. Приміром, дід Одрини першим в роду навчився читати, його син вже не тільки був письменним, а й працював управителем, що дозволило мати кошти на подальшу освіту самого Дмитра. Майбутній міністр вивчився і до села не повернувся, а почав у місті робити політичну кар’єру. Так було не лише в його родині. Приміром схожий шлях пройшли пращури й Ліни Костенко. І саме сталінські репресії та голодомор обірвав цей поступовий розвиток багатьох українських родин.

Біла Церква, склеп, парк Слави

Після відкриття там виявили склет жінки в одязі, тканина якого практично розсипалася

Анатолій Бондар розповів про те, за що членів та кандидатів у члени ВКП(б) 1946-1947 рр. у Білій Церкві виключали з партії. Більшість стали «неблагонадійними», бо на думку тодішньої радянської влади не достатньо боролися в часи Другої світової війни з німцями в окупованому місті. Хтось походив з родини розкуркуленого, а хтось відмовився їхати насаджувати в селі радянський лад чи підробив документи, аби втекти з лав червоної армії, яка наводила порядки на Західній Україні.

Біла Церква, склеп, парк Слави

А це предмети покійних

Микита Дмитренко розповів про те, які портрети зберігалися в колекції графів Браницьких, а Володимир Павлюченко повідав про бойові сокири на Пороссі від часів Готії до Русі. 

Прочитано 1771 раз
Опубліковано в Дозвілля

You have no rights to post comments

Поділитись новиною

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedIn

  Сторінки в соц. мережах

Як ви будете святкувати Новий рік?

Вибір редакції

Читайте також

Фото та відео