Важливо

Нова книга про Олександру Браницьку розповідає, як вона зуміла стати незабутньою жінкою

  • Вівторок, вер. 27 2016
  • Автор 
Автор книги Володимир Перерва на презентації ледве встигав роздавати автографи Автор книги Володимир Перерва на презентації ледве встигав роздавати автографи

26 вересня у Будинку органної та камерної музики відбулася презентація книги кандидата історичних наук Володимира Перерви «Графиня Олександра Василівна Браницька. Найщедріша меценатка української історії, або Як стати незабутньою жінкою».

Як зізнався на презентації автор книги, до її виходу у світ він готувався 14 років. Потроху збирав матеріали, щось друкував, щось було лише у вигляді авторських заміток. Проте з часом матеріалу стало стільки, що було зрозуміло: книзі бути! Проте у наш непростий час непросто видавати й книгу: папір дорогий, поїздки у закордонні архіви теж коштують значних витрат. Тож, звичайним і доречним, була авторська подяка на початку презентації меценатам, підприємцям, більшість яких невідомі широкому загалу, але як і їх попередники Терещенки, Ханенки, Чикаленки та багато інших, розуміли, яке важливе значення має підтримка науки і не шкодували на це коштів.

pererv1

На презентацію прийшло стільки шанувальників творчості автора, що ніде було яблуко впасти

Про Олександру Браницьку вже вийшла не одна книга. Проте у книзі Володимира Перерви, яка між іншим написано легкою і доступною мовою, без зарозумілих наукових викрутасів, ви знайдете всю інформацію про цю непересічну жінку. Автор тільки у Санкт-Петербурзі  прожив 9 місяців, щоб вивчити царські щоденники. Їх вели придворні кожного дня і детально та ретельно записували все, що відбувалося при дворі у той чи інший день. Саме з таких джерел дослідник дізнався, як Олександра Енгельгардт, яка походила із давнього швейцарського роду та рано залишилася сиротою, стала фрейліною цариці Катерини ІІ, як просувалася її придворна кар’єра, у яких прийомах брала участь, як одягалася і які екзотичні страви коштувала разом з царськими особами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Володимир Перерва: Браницька відпустила кріпаків на волю, а вони "предались пьянству"

Звісно ж у книзі є цілий розділ присвячений дитинству майбутньої графині, заміжжю, переїзду до Білої Церкви. Розповідається і про непересічний економічний талант графині, яка не мала ніякої спеціальної освіти, а проте, завдяки своєму впливовому дядьку Григорію Потьомкіну та власним бізнесовим здібностям, зуміла не лише відродити занепалі маєтки чоловіка Ксаверія Браницького, але й стати однією з найбагатших вельмож того часу.  

Впливовий дядько став для графині та її сестер і брата фактично другим батьком. Всі сестри були прилаштовані фрейлінами цариці, а особливо опікувався царський фаворит долею племінниці Олександри Енгельгардт. При цьому часом робив це як суворий батько. «Г. Потьомкін до кінця своїх днів був вихователем Олександри  Василівни й усіляко намагався обмежити її шляхетсьний гонор, - пише у своїй книзі Володимир Перерва. - Наприклад, коли князь довідався, що графиня недолюблює одного потрібного йому придворного чиновника, то, незважаючи на статус Олександри, на одному із балів він публічно взяв її за носа і підвів до царедворця, змусивши помиритися».

pererv2

З вітальним словом виступив владика Августин

Із книги ви дізнаєтесь також про те, як виховувала своїх дітей Олександра Василівна, як допомагала селянам, коли через посуху наступав голод у тій чи іншій місцевості, чим закінчувалися для панських економів, яких автор влучно називає «мажорами» 19 ст, всього кілька скарг із волості на їх роботу.

Дуже цікавим є розділ про побут графині, про її «жадібну щедрість», про те, як скупо частувала гостей і як щедро виділяла кошти на лікарні, церкви та школи. «Чимало тогочасних аристократів, які були в гостях у графині О.В. Браницької, вважали її еталоном жадібності, особливо в плані приймання та частування гостей. Злі язики розповідали про білоцерківську магнатку, що вона з метою економії вечорами запалювала сальні свічки замість звичних воскових, а деяких гостей частувала вином, у якому нібито приймав ванни її покійний чоловік…», - пише Володимир Перерва.

knyga

Надзвичайно цікавим є й розповідь про храмовий заповіт графині. Уявити в наш час, що після смерті заможної людини упродовж багатьох десятиліть так неухильно буде виконуватися її воля у витраті коштів, просто неможливо. А тоді це було непорушним законом, завдяки якому у багатьох селах були збудовані православні храми, працювали лікарні та школи.

Тож книга буде цікавою і  корисною як для науковців, істориків, вчителів, викладачів, так й для широкого кола читачів і, звичайно ж, прикрасить домашню бібліотеку кожного білоцерківця, який вивчає та шанує історію рідної Білої Церкви.

Придбати книгу незабаром можна буде у книгарнях нашого міста, а також у автора за ціною 150 грн.

Прочитано 2440 раз
Опубліковано в Дозвілля

You have no rights to post comments

Поділитись новиною

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedIn

  Сторінки в соц. мережах

Як ви будете святкувати Новий рік?

Вибір редакції

Читайте також

Фото та відео